У К Р А Ї Н А

ТЕРНІВСЬКА СІЛЬСЬКА РАДА ТЯЧІВСЬКОГО РАЙОНУ

                                       дев’ята сесія VIІ скликання

РІШЕННЯ

 

від   14  червня  2017 року   №457

село Терново

 

Про встановлення місцевих податків

та зборів на території Тернівської

сільської ради на 2018 рік

 

          Відповідно до ст.7, 10,  п.12.3 ст.12 абзацу 4 підпункту 266.4.2 п 266.4 ст.266 та абзацу другого пункту 284.1 ст.284, ст..295  Податкового кодексу України керуючись пунктом 24 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Тернівська сільська рада

    

     В И Р І Ш И Л А :

 

          1. Встановити на 2018 рік на Території Тернівської сільської ради такі податки і збори:

            1.1 Податок на майно в частині:

            1.1.1 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

          1.1.2 Транспортний податок

          1.1.3 Плата за землю

          1.2   Єдиний податок

          1.3  Акцизний податок

          1.4  Туристичний збір

            2. Затвердити:

          2.1  Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.(додаток №1)

          2.2  Положення про транспортний податок. (додаток 2)

          2.3  Положення про плату за землю (додаток 3)

          2.4  Положення про єдиний податок (додаток 4)

          2.5  Положення про акцизний податок (додаток 5)

          2.6  Положення про туристичний збір (додаток 6)

3.  Оприлюднити це рішення в засобах масової інформації (або іншим можливим способом).

 4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на комісію з питань  бюджету та управління майном (голова О.В. Маркуш).

5. Рішення Тернівської сільської ради про встановлення місцевих податків та зборів на 2017 рік  визнати такими, що втратили чинність.

6. Рішення набирає чинності 01.01.2018 року.

 

 

                     Сільський голова                                         В. Ю. Кустрьо   

                                       

 

 

 

 

 

                                   Додаток 1

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

 

                                 Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

1.Загальні положення

 

            1.Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, встановлюється відповідно до статей 10, 265 та 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року

№ 2755-VІ(в редакції Закону України №909-VIII від 24.12.2015 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році»).

           1.1.Визначення понять:

           Об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки;

           1.1.1. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи:

           а) житловий будинок - будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу - житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень;

          б) прибудова до житлового будинку - частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну;

          в) квартира - ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання;

          г) котедж - одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою;

          ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах - ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів;

            1.1.2. садовий будинок - будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків;

            1.1.3 дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку;

 

         1.2.Об’єкти нежитлової нерухомості - будівлі, приміщення, що не віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду. У нежитловій нерухомості виділяють:

          а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

          б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

          в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

          г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

          д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

         е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

         є) інші будівлі (автозаправочні станції, аптеки та інші.

 

 

 

2.Платники податку

 

           2.1.Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

           2.2. Визначення платників податку в разі перебування об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:

а) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;

б) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

в) якщо об’єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.

3. Об’єкт оподаткування

 

3.1. Об’єктом оподаткування є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

            3.2. Не є об’єктом оподаткування:

            а) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, а також організацій, створених ними в установленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету і є неприбутковими (їх спільній власності);

            б) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які розташовані в зонах відчуження та безумовного (обов’язкового) відселення, визначені законом, в тому числі їх частки;

            в) будівлі дитячих будинків сімейного типу;

            г) гуртожитки;

            ґ) житлова нерухомість непридатна для проживання, в тому числі у зв’язку з аварійним станом, визнана такою згідно з рішенням сільської, селищної, міської ради;

            д) об’єкти житлової нерухомості, в тому числі їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їх числа, визнаним такими відповідно до закону, дітям-інвалідам, які виховуються одинокими матерями (батьками), але не більше одного такого об’єкта на дитину;

            е)об’єкти нежитлової нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання малого та середнього бізнесу, що провадять свою діяльність в малих архітектурних формах та на ринках;

            є) будівлі промисловості, зокрема виробничі корпуси, цехи, складські приміщення промислових підприємств;

            ж) будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників, призначені для використання безпосередньо у сільськогосподарській діяльності;

            з) об’єкти житлової та нежитлової нерухомості, які перебувають у власності громадських організацій інвалідів та їх підприємств.

 

4. База оподаткування

 

          4.1. Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

          4.2. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

          4.3. База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об’єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об’єкт.

 

 

 

 

 

                                          5. Пільги із сплати податку

 

5.1. База оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

 а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

 б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 220 кв. метрів;

 в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 280 кв. метрів.

 Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

 Сільська рада може збільшувати граничну межу житлової нерухомості, на яку зменшується база оподаткування, встановлена цим підпунктом.

 

5.2. Звільняються від сплати податку на нерухоме майно об’єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності релігійних організацій міста України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями), а саме:

 

-  Свято-Троїцький Храм – вул.. Центральна №174

-  Свято-Іверської Ікони Божої матері – вулиця Вакарова №47

-  Свято – Михайлівський храм –  с. Терново ур. «Підмочари»

-  Свято-Петро Павлівський храм – с. Вишоватий вул.. Партизанська №35 «б»

-  Свято-Дмитріївський храм – с.Петрушів вул. Петрушівська б/н

-  Релігійна громада Свідків Єгови – вул.. Тополева №33, вул.. Центральна №29 «а»

-  Свято-Ілінський чоловічий монастир – вул.. Пішогірська б/н

-  греко-католицька Церква Христа Царя – вул.. Миру №62 «г»

-  греко-католицька Церква Петра і Павла – вул.. Петрушівська №68

-  Релігійна громада Євангельських Християн-Баптистів – вул.. Центральна №150

-  Церква Християн Адвентистів сьомого дня – вул.. І.Франка №1 «а»

 

            Пільги з податку, що сплачується на території міської ради з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на:

            - об’єкт/об’єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування;

            - об’єкти оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).

 

            Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об’єктом оподаткування.

 

           Сільська рада до 1 лютого поточного року подає до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням об’єкта житлової нерухомості відомості стосовно пільг, наданих нею відповідно до абзацу першого та другого цього підпункту.

 

                                       

 6. Ставка податку

 

            6.1. Ставки податку для об’єктів житлової, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються в розмірі 0,2 відсотка від  розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 кв. метр бази оподаткування .

 

 6.2. Ставки податку для об’єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб (в залежності від місця розташування (зональності) та типів)

встановлюються в таких розмірах :

 

п/п

Тип об’єкта нерухомості

Ставка податку, %

а

будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку

        2

б

будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей

       2

в

будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

      1,5

г

гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

        2

д

будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки)

        3

е

господарські (присадибні) будівлі

       0,1

є

інші будівлі (автозаправочні станції,  та інші)

аптеки

 

 

АЗС

 

       2

 

 

      

       3

 

6.3. За наявності власника платника податку об’єкта (об’єктів житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв.м.(для квартири) та /або 500 кв.м. (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 грн. на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості( його частку).                                                

 7. Податковий період

         7.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

  

8. Порядок обчислення суми податку

          8.1. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

          а) за наявності у власності платника податку одного об’єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 цього положення та відповідної ставки податку;

        б) за наявності у власності платника податку більше одного об’єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпунктів "а" або "б" пункту 5.1 цього положення та відповідної ставки податку;

        в) за наявності у власності платника податку об’єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об’єктів, зменшеної відповідно до підпункту "в" пункту 5.1.  цього положення та відповідної ставки податку;

        г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів 2 і 3 цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об’єктів житлової нерухомості.

        Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості, виходячи із загальної площі кожного з об’єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

        8.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 8.1 пункту 8 цього Положення, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, Тячівської міської ради за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

        Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості податок сплачується фізичною особою-платником, починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

        Контролюючі органи за місцем проживання (реєстрації) платників податку в десятиденний строк інформують відповідні контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості про надіслані (вручені) платнику податку податкові повідомлення-рішення про сплату податку у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

        Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцезнаходженням об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності таких нерезидентів.

        8.3.Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо:

         - об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

         - розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

         -  права на користування пільгою із сплати податку;

         - розміру ставки податку;

         - нарахованої суми податку.

          У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

        8.4. Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щоквартально у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

       8.5. Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об’єкта/об’єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 Податкового Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

       Щодо новоствореного (нововведеного) об’єкта житлової та/або нежитлової нерухомості декларація юридичною особою - платником подається протягом 30 календарних днів з дня виникнення права власності на такий об’єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

     8.6. Порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об’єкта оподаткування податком

     8.7. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника - починаючи з місяця, в якому виникло право власності.

     8.8. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

 

9. Порядок сплати податку

 

      9.1. Податок сплачується за місцем розташування об’єкта/об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

      Фізичні особи можуть сплачувати податок у сільській та селищній місцевості через каси сільських (селищних) рад за квитанцією про прийняття податків.

 

10. Строки сплати податку

 

       10.1. Податкове зобов’язання за звітний рік з податку сплачується:

       а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

       б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

 

 

 

            Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера

       

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Додаток 2

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

 

                                    Положення   про  транспортний податок

 

1. Платники податку.

1.1. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу є об’єктами оподаткування.

2. Об'єкт оподаткування.

2.1. Об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

 

3. База оподаткування.

3.1. Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

4. Ставка податку.

4.1. Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об’єктом оподаткування відповідно до підпункту 2.1 пункту 2 цього розділу.

5. Податковий період

5.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

6. Порядок обчислення та сплати податку.

6.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.

6.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (роком).

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою-платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

Нарахування податку та надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень про сплату податку фізичним особам - нерезидентам здійснюють контролюючі органи за місцем реєстрації об'єктів оподаткування, що перебувають у власності таких нерезидентів.

6.3. Органи внутрішніх справ, зобов'язані до 1 квітня 2015 року подати контролюючим органам за місцем реєстрації об'єкта оподаткування відомості, необхідні для розрахунку податку.

З 1 квітня 2015 року органи внутрішніх справ, зобов'язані щомісячно, у 10-денний строк після закінчення календарного місяця подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку податку, за місцем реєстрації об'єкта оподаткування станом на перше число відповідного місяця.

6.4. Платники податку-юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцем реєстрації об’єкта оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку,

 

 

передбаченому статтею 46 Податкового кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально.

Щодо об'єктів оподаткування, придбаних протягом року, декларація юридичною особою – платником подається протягом місяця з дня виникнення права власності на такий об'єкт, а податок сплачується починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об'єкт.

6.5. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт.

Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.

6.6. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу.

6.7. У разі спливу п'ятирічного віку легкового автомобіля протягом звітного року податок сплачується за період з 1 січня цього року до початку місяця, наступного за місяцем, в якому вік такого автомобіля досяг (досягне) п'яти років.

6.8. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, транспортний податок за такий легковий автомобіль не сплачується з місяця, наступного за місяцем, в якому мав місце факт незаконного заволодіння легковим автомобілем, якщо такий факт підтверджується відповідним документом про внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виданим уповноваженим державним органом.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику (законному володільцю) податок за такий легковий автомобіль сплачується з місяця, в якому легковий автомобіль було повернено відповідно до постанови слідчого, прокурора чи рішення суду. Платник податку зобов'язаний надати контролюючому органу копію такої постанови (рішення) протягом 10 днів з моменту отримання.

6.9. У разі незаконного заволодіння третьою особою легковим автомобілем, який відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктом оподаткування, уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня внесення відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У разі повернення легкового автомобіля його власнику уточнююча декларація юридичною особою - платником податку подається протягом 30 календарних днів з дня складання постанови слідчого, прокурора чи винесення ухвали суду.

6.10. Фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо:

а) об'єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку;

б) розміру ставки податку;

в) нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема документів, що підтверджують право власності на об'єкт оподаткування, перехід права власності на об'єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному цим пунктом, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об'єктів оподаткування.

 

 

 

 

 

7. Порядок сплати податку.

7.1. Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до  бюджету села згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

8. Строки сплати податку.

8.1. Транспортний податок сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами - авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Відповідальність.

Платники місцевих податків несуть відповідальність за неподання,  несвоєчасне подання податкових декларацій(розрахунків) по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильність обчислення, повноту і своєчасність сплати місцевих податків і зборів до бюджету відповідно  до Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), інших законодавчих та нормативно-правових актів.

Контроль.

Контроль за своєчасністю подання податкових декларацій по місцевих податках до органу державної податкової служби, правильністю його обчислення, повноту і своєчасність сплати до бюджету здійснює орган державної податкової служби.                                               

 

 

 

 

         Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Додаток 3

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

 

                                                                                 Положення 

                                                                        про плату  за землю

 

1. Платники плати за землю:

1.1.  платників орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (далі – орендна плата) визначено пунктом 288.2 статті 288 Податкового кодексу України.

2. Об’єкти оподаткування:

2.1.  об’єкти оподаткування земельним податком визначено статтею 270

Податкового кодексу України;

2.2.  об’єкти оподаткування орендною платою визначено пунктом 288.3
статті 288 Податкового кодексу України.

3. База оподаткування:

3.1.  базу оподаткування земельним податком визначено статтею

       271Податкового кодексу України

3.2.  базу оподаткування орендною платою визначено пунктом 288.4
статті 288 Податкового кодексу України.

4. Ставки/розмір:

4.1.  розмір орендної плати визначено пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.

5. Пільги зі сплати земельного податку:

5.1.  перелік пільг для фізичних осіб визначено статтею 281 Податкового кодексу України;

5.2.  перелік пільг для юридичних  осіб визначено статтею 282 Податкового кодексу України;

5.3.  перелік пільг для фізичних та юридичних осіб, наданих у межах норм  пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України, визначено у  додатку 1.2 «Пільги зі сплати земельного податку» до цьогоположення;

5.4.  перелік земельних ділянок, які не підлягають оподаткуванню земельним податком визначено статтею 283 Податкового кодексу України;

5.5.  порядок та особливості застосування пільг визначено
пунктами 284.2 – 284.3 статті 284 Податкового кодексу України.

6. Порядок обчислення:

6.1.  порядок обчислення земельного податку визначено статтею 286 Податкового кодексу України;

6.2.  порядок обчислення орендної плати визначено пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України;

 

 

7. Податковий період для плати за землю визначено статтею 285 Податкового кодексу України.

8. Строк та порядок сплати плати за землю визначено статтею 287 Податкового кодексу України.

9. Строк та порядок подання звітності з плати за землю визначені пунктами 286.2 – 286.4 статті 286 Податкового кодексу України.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                      Додаток 1.1

                     до  Положення про
 
                    плату за землю

 

Ставки земельного податку
на 2018 рік,
введені в дію 01.01.2018 року

 

 

1. Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено (незалежно від місцезнаходження):

1.1. Для сільськогосподарських угідь – в розмірі  1 % від їх нормативно-грошової оцінки.

1.2. Для земельних ділянок виділених для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), – в розмірі  рілля – 0,1 %, сінокос – 0,1 % від їх нормативно-грошової оцінки згідно меж економіко-планувальних зон.

1.3. Для земельних ділянок несільськогосподарського призначення комерційного використання та ділянок, які зайняті під виробничими та господарськими будівлями та спорудами фізичних та юридичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність на території с. Терново - в розмірі  1%  від нормативно-грошової оцінки.

1.4. Для земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні суб’єктів господарювання (крім державної та комунальної власності), з власниками яких не укладено договори оренди на земельні ділянки, -  в розмірі  1%  від нормативно-грошової оцінки на території с. Терново.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                   Додаток 1.2
                   до  Положення про
                   плату за землю

 

 

Пільги зі сплати земельного податку

на 2018 рік,

введені в дію 01.01.2018 року

 

     Додатково від сплати податку звільняються:

 

1. Звільнити від сплати земельного податку органи державної влади та органи місцевого самоврядування; заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів; дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування; заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету.

 

 

 

         Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера

 

                             

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                         Додаток 4

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

Положення про єдиний податок

 

 1. Платники єдиного податку

 

1.1. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку:

 

1) перша група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 300 000 гривень;

2) друга група - фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв:

не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб;

обсяг доходу не перевищує 1 500 000 гривень.

Дія цього підпункту не поширюється на фізичних осіб - підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та   оцінювання нерухомого майна. Такі фізичні особи - підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для третьої групи;

3) третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб'єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 20000000 гривень;

4) четверта група - сільськогосподарські товаровиробники, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків";

 

2. Не можуть бути платниками єдиного податку першої - третьої груп:

2.1. суб'єкти господарювання (юридичні особи та фізичні особи - підприємці), які здійснюють:

1) діяльність з організації, проведення азартних ігор, лотерей (крім розповсюдження лотерей), парі (букмекерське парі, парі тоталізатора);

2) обмін іноземної валюти;

3) виробництво, експорт, імпорт, продаж підакцизних товарів (крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів та діяльності фізичних осіб, пов'язаної з роздрібним продажем пива та столових вин);

4) видобуток, виробництво, реалізацію дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, у тому числі органогенного утворення (крім виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння);

5) видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;

6) діяльність у сфері фінансового посередництва, крім діяльності у сфері страхування, яка здійснюється страховими агентами, визначеними Законом України "Про страхування", сюрвейєрами, аварійними комісарами та аджастерами, визначеними розділом III цього Кодексу;

7) діяльність з управління підприємствами;

8) діяльність з надання послуг пошти (крім кур'єрської діяльності) та зв’язку (крім діяльності, що не підлягає ліцензуванню);

9) діяльність з продажу предметів мистецтва та антикваріату, діяльність з організації торгів (аукціонів) виробами мистецтва, предметами колекціонування або антикваріату;

10) діяльність з організації, проведення гастрольних заходів;

2.2. фізичні особи - підприємці, які здійснюють технічні випробування та дослідження (група 74.3 КВЕД ДК 009:2005), діяльність у сфері аудиту;

2.3. фізичні особи - підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 100 квадратних метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 300 квадратних метрів;

2.4. страхові (перестрахові) брокери, банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії, інші фінансові установи, визначені законом; реєстратори цінних паперів;

2.5. суб'єкти господарювання, у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків;

2.6. представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка не є платником єдиного податку;

2.7. фізичні та юридичні особи - нерезиденти;

2.8. суб'єкти господарювання, які на день подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку мають податковий борг, крім безнадійного податкового боргу, що виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

 

3. Не можуть бути платниками єдиного податку четвертої групи:

3.1. суб'єкти господарювання, у яких понад 50 відсотків доходу, отриманого від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки, становить дохід від реалізації декоративних рослин (за винятком зрізаних квітів, вирощених на угіддях, які належать сільськогосподарському товаровиробнику на праві власності або надані йому в користування, та продуктів їх переробки), диких тварин і птахів, хутряних виробів і хутра (крім хутрової сировини);

3.2. суб'єкти господарювання, що провадять діяльність з виробництва підакцизних товарів, крім виноматеріалів виноградних (коди згідно з УКТ ЗЕД 2204 29 - 2204 30), вироблених на підприємствах первинного виноробства для підприємств вторинного виноробства, які використовують такі виноматеріали для виробництва готової продукції;

 

3.3. суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

4. Платники єдиного податку першої – третьої груп повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій).

5.Ставки єдиного податку

 5.1. Ставки єдиного податку для платників першої  групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатний осіб, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року другої групи – у відсотках

( фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються для фізичних осіб – підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:

1) для першої групи платників єдиного податку - у межах 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;

2) для другої групи платників єдиного податку - у межах 15 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

5.2. Відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з Податковим Кодексом;

2) 5 відсотки доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

5.3. Ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої - третьої групи (фізичні особи - підприємці) у розмірі 15 відсотків:

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

2) до доходу, отриманого від провадження діяльності, не зазначеної у реєстрі платників єдиного податку, віднесеного до першої або другої групи;

3) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

4) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

5) до доходу, отриманого платниками першої або другої групи від провадження діяльності, яка не передбачена у підпунктах 1 або 2 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу відповідно.

5.4. Ставки єдиного податку для платників третьої групи (юридичні особи) встановлюються у подвійному розмірі ставок, визначених пунктом 293.3 статті 293.3 Податкового Кодексу :

1) до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпункті 3 пункту 291.4 статті 291 Податкового Кодексу;

2) до доходу, отриманого при застосуванні іншого способу розрахунків, ніж зазначений у цій главі;

3) до доходу, отриманого від здійснення видів діяльності, які не дають права застосовувати спрощену систему оподаткування.

6. У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп кількох видів господарської діяльності застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для таких видів господарської діяльності.

 

У разі здійснення платниками єдиного податку першої і другої груп господарської діяльності на територіях більш як однієї сільської ради застосовується максимальний розмір ставки єдиного податку, встановлений для відповідної групи таких платників єдиного податку.

7. Податковий (звітний) період

7.1. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.

7.2.Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду.

8. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку

8.1. Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

8.2. Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

8.3. Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

8.4. Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп здійснюється за місцем податкової адреси.

8.5. Платники єдиного податку першої і другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. 

9. Відповідальність платника єдиного податку.

9.1. Платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до Податкового Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

 

 Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера

        

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Додаток 5

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

ПОЛОЖЕННЯ

про акцизний податок

 

Розділ І. Платники податку

             Платниками податку є особи - суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів

Розділ ІІ. Об'єкти оподаткування

            Об'єктами оподаткування є операції з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів

Розділ ІІІ. База оподаткування

             Базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі.

До підакцизних товарів належать:

спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне;

автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів;

електрична енергія.

Розділ ІV. Ставки податку

           Для підакцизних товарів, реалізованих суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, ставки податку встановлюються за рішенням селищної ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків

Розділ V. Податковий період та строк сплати

          Датою виникнення податкових зобов’язань щодо реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів є дата здійснення розрахункової операції відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а у разі реалізації товарів фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, - є дата надходження оплати за проданий товар.

          Сплата податку при реалізації суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

 

 

          Суми податку перераховуються до бюджету суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації за місячний податковий період.

         Особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, який здійснює реалізацію підакцизних товарів, сплачує податок за місцем здійснення реалізації таких товарів.

 

 

 

 

           

Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  Додаток 6

                                                                                                                                                  до рішення девятої сесії

Тернівської сільської ради

                                                                                                                          VIІ скликання

                                                                                                                                                   від 14.06.2017 р. № 457

 

 

 

Положення про туристичний збір

 

І. Загальні положення

 

1.1. Збір встановлюється на підставі ст.10 Розділу І  та  ст. 268 Розділу  XІI  Податкового Кодексу України №2755-VІ  від 02.12.2010р.

 

ІІ. Платники збору

 

2.1. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію сіл Терново, Вишоватий та Петрушів (споживають) послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування у зазначений строк.

2.2. Платниками збору не можуть бути особи, які:

а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селах Терново, Вишоватий та Петрушів;

б) особи, які прибули у відрядження;

 

 

в) інваліди, діти-інваліди та особи, що супроводжують інвалідів І групи або дітей‑інвалідів (не більше одного супроводжуючого);

г) ветерани війни;

ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;

д) особи, які прибули за путівками та курсовками в санаторії та пансіонати.

 

ІІІ. Ставки збору

 

3.1. Cтавка встановлюється у розмірі 0,5 % до бази справляння збору, визначеної пунктом 4 цього положення.

 

IV. База справляння збору

 

4.1. Базою справляння є вартість усього періоду проживання (ночівлі) в місцях, визначених підпунктом 5.1 цього положення, за вирахуванням податку на додану вартість (для платників такого податку).

4.2. До вартості проживання не включаються витрати на харчування чи побутові послуги (прання, чищення, лагодження та прасування одягу, взуття чи білизни), телефонні рахунки, оформлення закордонних паспортів, дозволів на в’їзд (виїзд), обов’язкове страхування, витрати на усний та письмовий переклади, інші документально оформлені витрати, пов’язані з правилами в’їзду.

 

V. Податкові агенти

 

5.1. Справляння збору здійснюють:

а) адміністрації закладів готельного типу;

б) квартирно-посередницькі організації, які направляють неорганізованих осіб на поселення у будинки (квартири), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму;

в) юридичні особи або фізичні особи-підприємці, які уповноважуються сільською радою справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою;

 

 

 

 

 

 

 

VI. Особливості справляння збору

 

6.1. Податкові агенти справляють збір під час надання послуг, пов’язаних з тимчасовим проживанням (ночівлею), і зазначають суму сплаченого збору окремим рядком у рахунку (квитанції) на проживання.

 

VII. Порядок сплати збору

 

7.1. Збір сплачується до місцевого бюджету авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця (у лютому до 28 (29) включно). Суми нарахованих щомісячних авансових внесків відображаються у квартальній податковій декларації. Остаточна сума збору, обчислена відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал (з урахуванням фактично внесених авансових платежів), сплачується у строки, визначені для квартального податкового періоду.

7.2. Податковий агент, який має підрозділ без статусу юридичної особи, що надає послуги з тимчасового проживання (ночівлі) не за місцем реєстрації такого податкового агента, зобов’язаний зареєструвати такий підрозділ як податкового агента туристичного збору в органі державної податкової служби за місцезнаходженням підрозділу.

7.3. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

VIIІ. Відповідальність

 

8.1. Відповідальність за правильність і своєчасність нарахування туристичного збору несуть платники податків (податкові агенти визначені п. 5).

 

 

8.2. У разі несплати або часткової сплати до бюджету в установленому порядку суми туристичного збору, неподання або подання розрахунку з  простроченням встановлених термінів платники податку несуть відповідальність згідно  з чинним законодавством України.

 

IХ.Контроль

9.1. Контроль за повнотою та своєчасністю сплати туристичного збору здійснює Державна податкова інспекція в Тячівському районі.

 

 

 

         Секретар сільської ради                                                      Г. Ю. Цубера