ТЯЧІВСЬКИЙ РАЙОН
Тячівський район, як територіальна одиниця, створений у 1946 році, розташований в південно-східній частині Закарпатської області. Протяжність його з півдня на північ 100 км, а зі сходу на захід 40 км, площа 1,8 тис.кв.км, що складає 14% території області.
Адміністративно-територіальний устрій складають 37 місцевих рад – міська, 5 селищних, 31 сільська. На їх території розташовані 62 населені пункти, з них 29 мають статус гірських.
Кліматичні і рельєфні умови в південних і північних частинах району істотно відрізняються. Умовно поділяються на три зони: низину, передгірську і гірську. Різниця у висоті над рівнем моря південних і північних населених пунктів становить більше 300 метрів.
Район багатий на мінеральні та геотермальні води. Понад 30 мінеральних джерел Тячівщини містять до 20 життєво необхідних для здоров’я людини мікроелементів. Особливо багаті металами високогірні джерела Усть-Чорної, Руської Мокрої, Великої Угольки, Тарасівки. Є джерела з вмістом дефіцитного в Закарпатті фтору (села Добрянське, Новоселиця) та йоду (Велика Уголька, Руська Мокра). Мінеральні води Тячівського району багаті на кремнієву кислоту. Це справжня аптека для профілактики та лікування цілої низки хвороб.
В селі Велика Уголька є закрита свердловина теплої мінеральної води, а в селі Теребля свердловина з геотермальною водою, де високий вміст кухонної солі.
Важливе місце в природніх багатствах Тячівщини займає мармур, запаси якого становлять близько 800 тисяч кубічних метрів. В селі Новоселиця проходить видобування рожевого мармуру. Мармурові кар’єри відкрито також в селах Кричево, Угля, Вільхівські Лази, Ганичі.
В Ганичах виявлено значні запаси ліпаритових туфів, а в районі села Новоселиця запаси вапняку, що становить понад 3 мільйони тонн.
В Солотвинському родовищі запаси солі складають біля 700 мільйонів тонн. Її добування проходило тут ще у бронзовому віці, а завдяки великим її запасам були налагоджені дружні стосунки з Римською імперією, про що свідчать непоодинокі знахідки Римських монет у старих шахтах.
Тереблянське родовище розроблялось в кінці XVIII та на початку ХХ століть. Зараз воно на консервації. За кількістю населення, де мешкає 172,5 тисяч чоловік, район найбільший не лише на Закарпатті, а й на Україні в цілому серед сільських районів. На Тячівщині проживають представники 27 національностей. Більш компактно – румуни (19,3 тис.чоловік, тобто 10,6%), угорці (6,2 тис.чоловік – 3,4%) та німці. Українці складають 135211 чоловік.
За структурою економічного розвитку район аграрно-промисловий. Працює 19 промислових підприємств, з них 2 нерудпромські, 1 друкарня-поліграфія, 8 лісової і деревообробної галузі, 1 харчової, 3 машинобудування і 3 легкої промисловості металообробки, інші.
Населення району обслуговує понад 1670 діючих об’єктів торгівлі та 450 побуту. Відкрито 1 цех по виробництву макаронів, 15 пекарень, тощо. Створено і успішно працюють колективне, 9 сільськогосподарських виробничих, біля 90 фермерських та близько 52 тисячі особистих господарств. Загалом в районі зареєстровано 6232 суб’єктів господарської діяльності, з них 817 юридичних осіб, та 5415 фізичних осіб.
Освіта району представлено 73 державними загальноосвітніми школами, Солотвинською допоміжною школою та Буштинською гімназією інтернатами, з 2000 року в м.Тячів діє угорськомовний, а з січня 2003 року в смт. Солотвино клас румуномовного ліцею. Молодь, яка вступає в життя, першу професію може здобути в 4 міжшкільних навчально-виробничих комбінатах та Усть-Чорнянській міжшкільній навчально-виробничій майстерні, Тячівському професійно-технічному ліцеї №14. Середню спеціальну освіту надає Закарпатський машинобудівний технікум (смт Дубове).
Медичною допомогою населення забезпечують районна, сім дільничих лікарень, міська амбулаторія та 22 амбулаторії загальної практики сімейної медицини, 39 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 здоровпункти, тубдиспансер. Потужність медичних закладів 2865 лікарських відвідувань в зміну і 895 стаціонарних ліжок.
В Солотвині функціонують Українська та обласна алергологічна лікарні, Усть-Чорній – лікувально-оздоровчий комплекс “Ялинка”, Буштині лікувально-оздоровчий комплекс “Тиса”, Діброві санаторій “Мінерал”, Тарасівці санаторій-профілакторій “Плай”, Лазах санаторій “Чорна вода”, Теребля санаторій “Теребля” та база відпочинку “Едем”, зони відпочинку у с.В.Лази та В.Уголька.
Культурні та духовні потреби населення забезпечують 3 школи мистецтв – в м.Тячів та селах Угля, Ганичі, 5 музичних шкіл – в селищах Буштино, Дубове, Тересва, Солотвино, селі Діброва, 82 клубно-бібліотечні заклади.
Тячівський район відомий своїми археологічними пам’ятками. Зокрема, на території села Руське Поле виявлено городище Капуна (УІ-ІУ ст. до н.е.), Карпатські кургани (ІУ-ІІІ ст. до н.е. ЇЇ ст. н.е.) та дуб віком понад 400 років.
В с.Біловарці та м.Тячів рештки поселень куштановицької культури (УІ-ІУ ст. до н.е.). Поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис.років тому назад) виявлено у с.Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років тому назад) у с.Велика Уголька та городище епохи раннього заліза (ІХ-УІ ст. до н.е.) у селищі Солотвино, тощо.
Пам’ятками архітектури являються дерев’яні церкви: Миколаївська ХУІ століття в селі Колодному, Миколаївська в селі Діброва та Михайлівська в селі Нересниця (ХУІІІ століття).
Та найбільше багатство краю його трудолюбиві, привітні, мудрі й талановиті люди. Одвічно славились вони майстерністю рук своїх, щедрістю і багатством душі. Вони завжди вміло облаштовують свої власні оселі, щиро прагнуть довершеності, миру і злагоди у нашому спільному домі.
Приїжджайте в цей чарівний край смарагдових лісів та гірських потоків, в край гостинних, доброзичливих людей і ми впевнені, ви переконаєтесь в цьому самі.
Ласкаво просимо!